###Буковина - Сталь А 0:1. Перший млинець – гливий, але надія є ###
Чернівці. Стадіон "Буковина"
Арбітр: Денис Шурман (Київська обл.)
«Буковина» Чернівці - «Сталь» Алчевськ – 0:1 (0:1)
Гол: Локтіонов (20)
"Буковина": Бахтіяров, Жовтюк, Темерівський, Немтінов, Сивка, Головачук (Гущин, 65), Рябий (Королянчук, 82), М. Косован, Пантя, Загідулін (Булезюк, 78), Дем'янчук (Білоус, 46).
"Сталь": Комарицький, Максименко, Назаренко, Ковальов, Хромих, Масалов (Хамід, 90), Нгаха Колінс, Логінов (Полюлях, 80), Скарлош (Мамутов, 64), Гордя, Локтіонов (Єрмаков, 75).
Попередження: Дем'янчук (45+1) - Максименко (23), Логінов (45+1)
Те, чого чекали в Чернівцях вже не один місяць і те, на що вже майже і не сподівалися, таки стало реальністю. «Буковина» нарешті стартує в чемпіонаті 2014/15! Незважаючи на фінансові негаразди, не зважаючи на недоукомплектованість досвідченими гравцями, не зважаючи на неповноцінну передсезонну підготовку.
Неможливе стало можливим, нове керівництво клубу якимось чином вмовило ПФЛ відтермінувати виплату внесків за новий сезон, і «жовто-чорні» нарешті розпочали чемпіонат домашнім поєдинком із алчевською «Сталлю».
Перше, що ми маємо взяти до уваги – неповноцінна підготовка обидвох колективів до сезону. «Буковина» - через відсутність фінансування, «Сталь» - через відсутність постійного місця підготовки. Чи дислокації, якщо вам так буде зручніше. Через бойові дії на Донеччині та Луганщині алчевці не можуть ані тренуватися вдома, ані приймати суперників на власному полі. Тому навряд чи слід було очікувати від цього матчу видовищності та якоїсь позахмарно якісної гри від суперників. Грубо кажучи, потрібно було просто порадіти тому, що вони таки вийшли на поле, і велика подяка за це від уболівальників керівництву «Буковини» і «Сталі».
Перші хвилини матчу проходили на помірних швидкостях, без загострень та особливого креативу. «Сталевари» виглядали спокійними, чернівчани ж – трохи нервовими, що й недивно: перший, «вистражданий» матч сезону, у складі, який став відомий лише фактично перед початком матчу, та ще й перед своїми вболівальниками.
Може, тому, що буковинці почали матч, скажімо, більш чуттєво, саме вони й створили перший момент у грі. Сивка пробився лівим флангом і намагався влучити у ворота, але у воротарській йому завадив Назаренко.
У відповідь за кілька хвилин на ударній позиції опинився Локтіонов, та м'яч пішов вище воріт. Але зауважимо, що часу засмучуватися у нього особливо й не було: вже на 20 хвилині він отримав м'яча від партнерів, розвернувся і з лівого краю штрафного майданчика, як то кажуть, «нехитро» пробив. На жаль для чернівчан, Бахтіяров до такого повороту подій готовий не був і пустив відвертого «метелика». 0:1, але цього, можливо, десь і слід було очікувати.
Здавалося б, «жовто-чорні» мали б відразу йти у наступ, відіграватися, але кілька хвилин активності після пропущеного м'яча – це все, що було в силах у команди, яка вийшла на поле без належної підготовки і, більше того – без яких-не яких лідерів. «Сталь» же ж, укомплектована з більш досвідчених та майстерних гравців, гру швиденько заспокоїла і сама пішла вперед. На 32 хвилині той самий Локтіонов головою впритул «розстрілював» Бахтіярова, та кіпер «Буковини» цього разу в останній момент зумів таки відбити м'яча.
На 37 хвилині захисники «Буковини» загубили Масалова, який «винирнув» перед воротами Бахтіярова немов нізвідки, але влучити у ворота з такої суперзручної позиції він, на щастя чернівецьких трибун, не зміг.
Ще в першому таймі можна згадати незрозуміле рішення арбітра в додані хвилини, коли Логінов «зніс» у центрі поля Дем'янчука, а жовті картки отримали обидвоє. Але це таке...
Були побоювання, що дощ, який розпочався в першій половині гри, розжене й без того неповні трибуни чернівецького стадіону, але він швидко закінчився і на другий тайм вже виглянуло сонечко.
За перші 10 хвилин другої половини гри можна відзначити лише небезпечний удар з розвороту від Сивки, який пробивав з правого кута штрафного майданчика, та впертий «шкіряний» просвистів мимо воріт, хоч і поруч зі штангою.
На 65 хвилині Немтінов подав від лівої бровки штрафний, Головачук намагався завершити навіс ударом головою по воротах, проте захисники не дали йому це зробити. Візуально, щоправда, було схоже, що хтось із захисту «Сталі» зіграв рукою, та свисток арбітра зустрічі промовчав.
Що «Сталь»? Як сказати. Вперед гості з луганщини йти особливо й не намагалися, а захисні порядки побудували таким чином, що чернівчанам їх пройти було дуже складно. Що дивно, адже про зіграність «сталеварів» навряд чи є сенс говорити. Проте, все ж таки команда проводила вже третій матч у сезоні і більшість гравців більш-менш вже знає один одного. Досвід, порядок, зібраність – все це нівелювало недоліки підготовки алчевців до цього матчу і давало змогу впевнено почувати себе проти «Буковини».
Невгамовний Локтіонов на 74 хвилині міг остаточно «поховати» чернівецьку команду, але перестарався і з набігу відправив «круглого» вище воріт. Трибуни тільки охнули: здалося, що вже нічого не зможе врятувати «Буко» від другого голу. А міг, міг Локтіонов стати «повним» героєм матчу...
За кілька хвилин команди обмінялися моментами. Спочатку Загідулін здалеку перевірив на пильність Комарицького, але м'яч пішов «по пташках», а на 80 хвилині Гордя пройшов лівим флангом, наніс удар, та в цій дуелі сильнішим виявився саме Бахтіяров. Втім, Гордя на цьому не заспокоївся і на 84 хвилині майже такий самий його прохід закінчився... голом. Голом, який арбітр, щоправда, не зарахував, оскільки його асистент перед цим зафіксував офсайд.
«Буковині», нажаль, в атаці не вдавалося нічого і вже на доданих хвилинах Гущин добряче приклався по м'ячу, проте на його дорозі стали захисники «Сталі», від яких «предмет роздору» пішов на кутовий. Не вийшов і дальній постріл Темерівського під саму завісу матчу.
Дебют у сезоні й поразка на власному полі – не привід для вболівальників чернівецької «Буковини» «повісити носа». Давайте все ж врахуємо, що склад команди обирався безпосередньо перед початком матчу, що тренувальний та підготовчий процес не можна назвати задовільними. Врешті решт, невідомо, чи вирішено з гравцями фінансові питання. Важливо інше: команда грала, команда хотіла грати, викладалася, боролася за кожен клаптик ігрового поля. І тому в неї є МАЙБУТНЄ, впевнений! І не тільки я, а й майже всі, хто був на стадіоні!
Жодної претензії, жодного осуду від глядачів після матчу не прозвучало, хоча таке буває в Чернівцях досить рідко. Місто вірить у команду, вболівальники мають надію, що, нарешті, все владнається. Тож віримо в це і ми з вами!